1. Русины досягли своє узнаня у вшыткых державах, окрем Україны, влада котрой дотеперь не узнала Русинів як окрему від Українців націоналность, зато высловлюєме вдяку Закарпатьскій областній радї за демократічне рішіня о узнаню русиньской націоналности в Закарпатьскій области Україны 7. марца 2007 року, а узнати Русинів у цілій Українї было бы поступом вперед у єй снажіню быти прийнятов до Европской унії.

3. Културно-народностна орґанізація Світовый конґрес Русинів має важность у державах, де суть узнаны Русины за самостатну націоналность і суть зареґістрованы русиньскы орґанізації.

4. Русиньскы орґанізації у векшынї штатів розвивають добре діятельство на хосен русинства, але мусять іщі много зробити, жебы влада каждой державы на основі їх хосенной роботы вырішыла многы проблемы Русинів і міджінаціоналных односин у цілому.

5. Дотеперь вшыткы державы недостаточно фінанцують потребы русиньскых орґанізацій, главно односно выдаваня їх періодічной і неперіодічной пресы, а тыж недостаточно забезпечують їх доступ до телевізії і радія.

1. Офіціалну русиньску заставу (прапор) і націоналну гімну Русинів.

2. Справу председы СРР у трёх сферах:

а) Дїятельство СРР в роках 2005 – 2007.

б) Проблемы, якы стоять перед нами.

в) Задачі до будучности.

2. Справу таёмника СРР о господаріню СКР од 8. до 9. СКР.

3. Письмо Папови римскому Бенедіктови ХВИ. під назвов Жаданя делеґатів і гостїв 9. СКР о узнаня Русиньской ґрекокатолицькой церькви свого права на Словеньску і выменованя єй русиньского єпіскопа.

4. Приятя Асоціації русиньскых орґанізації в Мадярщінї за рядного члена Світового конґресу Русинів а ёго представителя за члена Світовой рады Русинів.

5. Приятя Русиньской оброды на Словеньску (РОС) і Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій (САРО) як єдного рядного члена СКР за Русинів Словеньска з двома складовыма частями. Причім сполочна делеґація за обидві орґанізації запропонує за свого представителя у СРР раз представителя РОС на час до найближшого конґресу а раз представителя САРО на період до наступного конґресу.

6. Зміну Станов СКР, а то:

б) До статї 3 Орґанізачна штруктура, підчасти Б. Орґаны общества, у пунктї 2. Світова рада Русинів внести як другый абзац тото речіня:

8. Десятый Світовый конґрес Русинів у 2009 роцї буде в Руськім Керестурі (Сербія), а з того єден день у Петровцах (Хорватія). Ґаздом конґресу буде Руська матка з Войводины.

1. СКР силов своёй авторіты має стримовати асімілачны процесы Русинів.

2. Обернути ся на Европску унію, жебы узнала карпатьскых Русинів за автохтонну націоналну меншину в каждій державі, де жыють, і жебы єй было ґарантоване дотримованя владами тых штатів ушыткых прав автохтонного народа подля штандардів, задекларованых Орґанізаціёв споєных націй.

3. В часі 60. річніцї выстягованя Лемків із родной землї в Карпатах делеґаты конґресу ся обертають до властей Польской републікы: Сейму, Уряду презідента і Уряду міністрів о узнаня Акції „Вісла" за беззаконну і о направлїня кривд, зробленых Лемкам Польска.

4. Обернути ся на Европску унію з просьбов доволити Русинам Україны безвізовай переход через граніцї тых держав ЕУ, де жыють Русины – Польща, Словакія, Чехія, Мадярщіна, Румунія, Сербія і Хорватія

5. Добивати ся пропорціоналного заступлїня Русинів у владных орґанах і штатных інштітуціях.

6. Уж днесь зачати з освітнов роботов міджі Русинами перед зрахованём людей у роках 2010 – 2011 в окремых країнах, де жыють у великій мірї Русины, высвітлёвати їм, же поставити ся протів асімілації – то наше законне право, а хосен із охраны своёй русиньской націоналности у перспектіві буде намного бівшый, як із зречіня ся одказу своїх предків.

7. Тїсно сполупрацовати зо вшыткыма културно-народностныма обществами, котры узнають Русинів за самостатный народ.

8. Роздїлити історічну і културну секцію СКР на дві окремы і створити нову секцію музейной роботы.

9. Выдавати інформатор културных акцій Русинів 2 – 3 місяцї перед їх реалізаціёв.

10. Глядати меценашів на выданя холем тісяч репродукцій Ґалерії портретів вызнамных діятелїв історії і културы карпатьскых Русинів.

11. Обернути ся до властей Румунії (парламенту, презідента і влады) із пропозіціёв створити у Мараморош-Сіґетї на основі пріватной колекції родины Піпаш зо села Тиса Націоналный музей Марамороша.

2. У рамках Світового мконґресу Русинів орґанізовати вечурнї презентації трорчости окремых русиньскых писателїв, зато треба, жебы делеґатом або гостём на каждім конґресі быв холем єден репрезентант русиньскых писателїв із каждой державы.

3. Форум русиньскых писателїв створить список русиньскых писателїв із їх коордінатами і буде реалізовати выміну вшыткых інформацій о літературных акціях русиньскых писателїв в окремах країнах.

4. Створити єдну основну інтернетову сторінку в каждій державі, котра бы приносила найважнїшы інформасції зо жывота Русинів каждой країны. То саме треба зробити з пресовыма інформаціями посередництвом інтернетовой сторінкы рутенпресс.

1. Підпорёвати снажіня русиньскых ґрекокатоликів на Словеньску, жебы Святый Отець Бенедікт ХВИ. рішыв їх многорічны просьбы обновити Русиньску ґрекокатолицьку церьков на Словеньску і установити про тоту церьков русиньского єпіскопа.

2. Просити церьковну єрархію православной і ґрекокатолицькой церькви, де жыють Русины, створити про русиньскых віруючіх властны церьковны штруктуры.

1. Узнати, же главна ідея школьского дїла є у тім, же школа – основный фактор охраны націоналной самосвідомости Русинів.

2. Рекомендовати міністерствам школства в окремых державах, жебы школы з русиньскым языком навчаня або навчанём русиньского языка были даны на уровень школ маёрітной нації.

3. Створити концепцію сістематічного штудованя педаґоґічной дїдовизны Александреа Духновіча у вшыткых державах, де жыють Русины.

4. Жадать СРР помочі учітелям русиньскых школ орґагнізовати стрічі міджі нима у формі семінарів, участи на укажковых годинах русиньского языка і културы в різных школах окремых держав.

5. Русиньска школа має здобыти штатут міджінародного характеру. Підкарпатя є приправлене прийняти по ёдному учітелёви з каждой державы уж в школьскім роцї 2007 – 2008.

6. У зонах некомпактного перебываня Русинів у дакотрых державах (Сербія, Мадярщіна і др.) орґанізовати стрічі школярів і створёвати про них лінґвістічну атмосферу жывого контактованя ся в русиньскім языку.

1. Просити Русинів із Вашінґтону контактовати ся з амбасадорами тых держав, де жыють Русины, і інформовати їх амбасады і влады о еколоґічных проблемах реґіону Карпат, наприклад в Мусіюві або Берегові на Підкарпатю.

2. Орґанізовати взаємне інформованя ся міджі русиньскыма орґанізаціями о важных економічных проблемах і еколоґічных гаваріях у реґіонах, де жыють Русины.

3. Высловити неспокійность владї Україны з нищінём природы, вырізованём лїсів, заморёванём землї отровныма одпадами на Підкарпатю.

4. Орґанізовати бізніс-семінары і курзы анґліцького языка про бізнісменів і запропоновати на них успішных русиньскых бізнісменів із окремых штатів.