РУСНАК
 RUSYN - RUTHEN

 

 

РУСНАЦИ НА ИНТЕРНЕТУ  CYBER RUTHENIA   CYBER ART  DOWNLOAD RUSYN FONT  АРХИВА  ПОЧАТНИ БОК
 

  
   

Цо скриваю катакомби у Салцбурґу

Салцбурґ

Салцбурґ, город у Австриї, родне место Волфґанґа Амадеуса Моцарта, з барокнима церквами и стару часцу города под защиту УНЕСКО-а. То значне место и за нас Русинох / Руснацох нє лєм по тим же ше дзепоєдни з нас там стаємно лєбо дочасово населєли, алє и по своєй историї до хторей уткане и нашо мено.

Город настал так же Св. Руперт (St. Rupert) глєдал и достал од Баварского войводи на хаснованє жем дзе дакеди бул римски город Juvavum. Ту направел першу церкву и манастир у Салцбурґу и Австриї коло 698 року хтори були пошвецени Св. Петрови. Церква и манастир ище нєшка стоя у подножю гори Monchberg. На тей гори мож нащивиц и катакомби дзе Одоакар, ґермански краль, 477. року мучел и забил Св. Максима (Ст. St. Maximus) зоз другима мученїками.

Такволани "катакомби" настали у трецим вику новей ери, а направели их християнє у брегу и служели им як манастири лєбо як места за богослуженя. На месце дзе бул римски город Juvavum ище вше були видни остатки римских, келтских (keltische) и славянских (alpenslawische) бивательох кед Св. Руперт почал будовац церкву.

 

Русини

Русини под меном Rutheni / Rhutheni були познати ище старим Римляном як жителє покореней провинциї Аквитаниї, часци у терашнєй южней Французкей, дзе жили вєдно зоз Келтами / Ґалами од початку їх насельваня зоз Стреднєй Европи у 5-4 вику пред нову еру. У рижних часох, Русини були роширени у рижних обласцох и їх шлїди мож найсц од сиверу по юг Европи и од Балтицкого по Чарне морйо.

Русини хтори жили под Римлянами ше нє мирели зоз судьбу алє ше цеком часу уєдиньовали з другима народами у повстаньох за ошлєбодзенє. Так наприклад познате повстанє келтского войсководителя Веркинґеторикса (Vercingetorix) у 53. року пред нову еру дзе участвовали и Русини.

Познєйшє ше Русини здружовали з Ґерманами, Хунами и Аварами процив Римского царства.

 

Одоакар

Ґермански поглавар Одоакар (Odoacer) конєчно завжал римске царство. Служел у плаценей римскей войски кед ше Герули ґерманске племе побунєло и преглашело го за краля 476 року. Так Одоакар постал краль Русинох, Ґепидох, Ґотох, Унґрох и Герулох односно шицких народох хтори були плацени вояци у римским войску.

Християнство постало официйна вира у римским царстве од приблїжно 337. року и вориятно же го и Одоакарово вояци мушели прилапиц и напущиц свою стару виру. Почим християнство ище нє було цалком преширене на краї одкаль вояци приходзели, воно им було цудзе, на силу надрилєне и лєм чекали нагоду вимсциц ше прето.

Кед Одоакар пришол на власц, почало вимсценє и велї священїки позабивани, бо було обще прилапене думанє же праве вони главна опасносц за царство.

 

Св. Максим

Родзени коло 380 а умар после 465. року по єдних думаньох , 476. по других, лєбо 477. по трецих.

Зна ше же бул мисионер у римским месце Juvavum и же бул ученїк Св. Северина. Кед ше Римянє поцагли зоз провинциї Норик пред инвазию барбарох, Св. Максим бул мучени и забити.

 

Документи

Же Одоакар бул краль Русинох спомнул Федор Лабош у своєй "Историї Русинох Бачки, Сриму и Славониї 1745-1918”. Нє спомина жридло тей информациї, алє то вироятно "Католїцка енциклопедия".

Тиж так Др. Юрий Панько у новинох "Русин" числа 4 -6 од 2001 року, у статї ”Найстаршьи и фактьи о Русинах" спомина катакомби у Салцбурґу у хторих иснує камена таблїчка на хторей записане же Одоакар краль Русинох 477. року забил благочастивого Максима зоз його 50 товаришами. Тоти факти базує на писаню професора Шелухина хтори информацию превжал з двох нємєцких кнїжкох:

- Die Katakomben zu Salsburg, 14 Aulage, im Selbstverlage des Stiftes St. Peter in Salzburg

- Die Katakomben zu St. Peter im Salzburg mit vier Abbildungen, von P. Anselm Ebner O.S.B. Salzburg, im Verlag der kath. Vereinsbuchhaldung zu Salzburg

Директни, материялни докази же Одоакар бул краль Русинох - нє исновали.

На щесце, Интернет дава фантастични можлївосци за виглєдованє, та нє було чєжко найсц веб боки о церкви Св. Петра у Салцбурґу на адреси: : http://www.stift-stpeter.at/. Видно же маю богату библиотеку и архиву, алє податки о катакомбох и таблїчки нє мож найсц он-лайн.

Їх библиотекар прейґ е-мейлу потвердзел же "...така таблїчка наисце иснує, алє податки на нєй засновани на гришки у пасусу кнїжки " Vita sancti Severini " хтору написал Еугиппиус, кед писал о жертвох презбитера Maximusa. Нановши податки мож найсц у напису Adolfa Hahnl "Der heilige Rupert von Salzburg, Katalog 1996 ".

На другим, приватним сайту: http://www.lochstein.de/hoehlen/A/sb/maximus/maxi.htm  указани слики катакомбох и на нїх - таблїчка:

На нєщесце, слова нє було видно и прешол ище єден рок док ше на сайту єдного туристи: www.nerdland.net/~tyler/trips/europe/day08.php   нє зявела праве слика таблїчки хтору споминаю Федор, Панько и Шелухин гоч ю нїґда нє видзели:

Ту на латинским язику написане: ANNO DOMINI CCC LXXVII ODOACER REX RHUTHENORUM GEPPIDI GOTHI UNGARI ET HERULI CONTRA ECCLE SIAM DEI SEVIENTES BEATUM MAXIMU CUM SOCIIS SUIS QUINQUA GINTA IN HOC SPELEO LATITANTIBUS OB CONFESSIONEM FIDEI TRUCIDATOS

У шлєбодним прекладу текст випатра так: " Року Божого 477. Одоакер краль Русинох, Ґепидох, Ґотох, Унґрох и Герулох у войни процив церкви Божей, забил благочастивого Максима зоз 50 товаришами цо ше модлєли з нїм у тей пещери, руцел долу, а провинцию Норик з мечом и огньом опустошел.”

 

Место заключеня

На концу, оставаю лєм питаня на хтори одвити лєжа випатра звонка науки, у сферох шовинизму, емоцийох, ”бренованя историї” и нєпрривних намаганьох створиц неґативни стереотип о Славянох.

Споминанє Русинох пред и на початку новей ери ше толкує як гришка, а у найлєпшим случаю заступа ше становиско же ту нє слово о истих Русинох хтори и нєшка жию у Стреднєй Европи од найсташих часох, алє ше як ришенє понукаю рижни фантастични теориї. Так на приклад по єдних думаньох, тоти стари Русини були Келти хтори покорели дзепоєдни славянски племена и потим тоти Славянє превжали мено своїх панох и так постали Русини. Єст вельо таки ”теориї”, а за шицки заєднїцке єдно: нє сцу прилапиц, лєбо сцу скриц факт же Славянє, а медзи нїма и Русини, нє приселєнци зоз азийских степох, алє автохтони европски народ.

Камена таблїчка у Салцбурґу за хтору ше нє зна точно хто и кеди ю поставел, заш лєм значна за Русинох бо представя материялни доказ и континуитет у споминаню їх мена през историю.

Вшелїяк же би дальши виглєдованя були нєобходни и так би бул ошветлєни и тот бок з нашей найдавнєйшей историї.

 

   

РУСНАЦИ НА ИНТЕРНЕТУ  CYBER RUTHENIA   CYBER ART  DOWNLOAD RUSYN FONT  АРХИВА  ПОЧАТНИ БОК